Назва НДР: Обґрунтування методології удосконалення і збереження популяції бурої худоби в умовах північно-східного регіону України (0117U004253)
Керівник роботи: Ладика Володимир Іванович, проф., д-р с.-г. наук, академік НААН
Строки виконання: 2017 – 2019 роки
Обсяг фінансування весь період 600 тис. грн. 2019 р. 200 тис. грн.
Науковий результат: Розроблена і науково обґрунтована методологія удосконалення та збереження популяції бурої худоби в умовах північно-східного регіону України. Вона включає в себе комплекс заходів передбачених Програмою збереження та селекції української бурої молочної породи, зокрема передбачає селекційну роботу з породою методом відкритої популяції із залученням бугаїв-лідерів світового генофонду.
Розроблена. науково обґрунтована та впроваджена у виробництво методика селекційної роботи з генофондним стадом методом популяції реципрокного відтворення, що передбачає використання у селекційному процесі плідників оригінальних німецьких порід задля запобігання інбридингу.
У ході проведення досліджень продуктивних ознак поголів’я встановлені нові цінні якості бурої худоби. зокрема наявність значного числа генотипів А2А2 за В-казеїном, іціей факт став підґрунтям розробки нової наукової тематики щодо необхідності створення мікропопуляцій бурої худоби з унікальними продуктивними властивостями.
За результатами генетико-селекційних досліджень за використання молекулярно-генетичних маркерів проведено аналіз генетичної структури лебединської породи за 10 мікросателітними локусами, виявлено сумарну кількість алелей та рівень поліморфізмув аспекті мінливостівідповідних локусів, розраховані частоти генотипів і алелів, фактичну (Ho) й очікувану (He) гетерозиготність, ефективну кількість алелів (ne), індекс фіксації Райта (Fis), встановлено, за винятком локусів ETH3 та ВМ1818, що дослідна група тварин перебуває у стані генетичної рівноваги,середня величина показника індексу фіксації Райта свідчить про тенденцію до збільшення кількості гомозиготних особин (інбридинг).
Доведено, що збереження бурої худоби в оригінальному типі повинно контролюватись через систему лінійної класифікації, довівши існування зв'язку статей екстер’єру з прямою чи опосередкованою економічною цінністю, що дозволить визначити пріоритетність окремих описових ознак в системі лінійної класифікації.
Вперше, задля мінімізації суб’єктивного впливу на оцінку лінійних ознак, в Україні розроблено цільові стандарти промірів статей екстер’єру, виражених в конкретних промірах абсолютних величин у межах мінливості дев’ятибальної оціночної шкали та захищених деклараційним патентом. Подібні дослідження з розробки та впровадження цільових параметрів промірів лінійних ознак проведенні при вивченні проблемних питань екстер’єру корів-первісток української червоно-рябої молочної, української чорно-рябої молочної та симентальської порід. У межах методики лінійної класифікації бурої худоби визначено рівень середніх та оптимальних показників оцінюваних статей, їхні біологічно граничні відхилення у межах промірів, мінливість під впливом генотипових і паратипових факторів, ступінь та спрямованість кореляцій між ознаками екстер’єру і продуктивністю, визначені параметри бажаного розвитку лінійних ознак для тварин української бурої молочної породи.
Назва НДР: Інституційне забезпечення сталого розвитку сільських територій в умовах адміністративно-територіальної реформи (0117U004254)
Керівник НДР: Михайлова Любов Іванівна, д.е.н., професор
Терміни виконання: 01.2017 -12.2019 рр.
Обсяг фінансування НДР: 600 тис. грн.
Науковий результат: 1. Розроблено Концептуальні підходи до управління сталим розвитком сільських територій, що базуються на використанні всіх його складових активів: сільськогосподарському виробництві, що створює найнеобхідніші матеріальні цінності – продукцію для життєзабезпечення; нематеріальних цінностях: продукуванні екологічних та рекреаційних послуг із збереженими самобутніми ландшафтами та культурною спадщиною, що є передумовою для багатофункціональності сільського розвитку; реалізації екологічних ініціатив населення, спрямованих на охорону природного середовища для майбутніх поколінь; формуванні, збереженні та розвитку людського капіталу як чинника економічного зростання регіонів чи країни.
- Розроблено методичні засади формування системи управління освітою об’єднаних територіальних громад, що є нагальними в умовах адміністративно-територіальної реформи.
- Узагальнено основні проблеми розвитку підприємництва та малих форм господарювання на селі; визначено індикатори та основні показники розвитку підприємництва на сільських територіях; опрацьовано методику розробки плану інтегрованого сталого сільського розвитку для визначеного регіону.
- Розроблено наукове підґрунтя визначення оперативних та стратегічних інструментів управління сталим розвитком сільських територій через екологічний канал, що реалізовано шляхом виявлення коротко- та довгострокових взаємозв’язків між релевантними екологічними детермінантами та цільовими індикаторами сталого розвитку визначених територій.
- Формування організаційно-економічного механізму стимулювання інноваційного розвитку інфраструктури сільських територій, що відрізняються від наявних виділенням трьох рівнів механізму (макро-, мезо-, мікро-), локалізацією загроз, можливостей, позитивних і негативних чинників впливу на функціонування цього механізму на кожному з виділених його рівнів.
Удосконалено методичний інструментарій стратегічного планування, з обов’язковим визначенням перспективних напрямів розвитку та обґрунтуванням проектів в рамках кожного з них, враховуючи програмну та проектну орієнтованість бюджетів громад та стратегій розвитку сільських територій, запровадження інструментарію проектного підходу забезпечить зростання ефективності їх реалізації шляхом визначення кількісних та якісних показників реалізації проектів та обґрунтування їх сталості.
Набули подальшого розвитку теоретичні питання використання різних фінансових інструментів в аграрній економіці країни в умовах глобалізаційних викликів. За результатами оцінювання тенденцій їх використання, здійснено систематизацію та розподіл інноваційних фінансових інструментів в розрізі напрямів фінансування.
Розроблено методологію визначення стратегії сталого розвитку аграрного сектору економіки на регіональному рівні на основі побудови тривимірної матриці з координатами, що відповідають рівням екологічного, економічного та соціального потенціалів адміністративно-територіальної одиниці. Це дозволило обґрунтувати інструменти реалізації регіональної стратегії сталого розвитку аграрного сектору економіки, залежно від рівня соціо-еколого-економічного потенціалу.
Обґрунтовано концептуальні засади стратегічного управління розвитком людського капіталу агроформувань на основі інтегрування моделі управління людським розвитком в загальну модель економічного зростання з огляду на специфіку реалізації програм розвитку сільських територій, які передбачають зрушення в структурі сільської економіки та зміні ринкової позиції підприємств на визначених територіях.
Доведено доцільність впровадження інституційних змін у системі управління інноваційним розвитком сільських територій шляхом формування державного інституту у сфері сталого розвитку, до функціональної системи якого належатиме вдосконалення інформаційно-консультаційної підтримки інноваційної діяльності сільських територій.
В Мінагрополітики України впроваджено: пропозиції щодо визначення найбільш релевантних соціальних, економічних та екологічних факторів забезпечення сталого розвитку сільських територій (№ 37-18-11/536 від 14.01.2019 р.); методика ранжування сільських територій країн світу та України (№ 37-18-15/9300 від 08.04.2019 р.). В Департамент АПР Сумської облдержадміністрації: систему інформаційно-консультаційної підтримки розвитку інноваційної діяльності в сільській місцевості (№ 01-17/969 від 29.05.2019 р.); методику розробки плану інтегрованого сільського розвитку (№ 01-18/2165 від 28.12.2019р.). Рекомендації: «Створення системи управління освітою об’єднаних територіальних громад» - Сумським центром освіти Державної служби зайнятості; «Організація природо-охоронних заходів» - в Хоминській сільраді (№ 218 від 12.12.2019 р.).
